Биофлоракс

инструкция по применению

Биофлоракс

Средняя цена

Цены на продукт не найдены

Загальна характеристика

міжнародна та хімічна назви: лактулоза; 4-О-(р-В-галактопіранозил)-В-арабіно-гекс-2-улофураноза;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, в-язка рідина, безбарвна або слабкого коричневато-жовтого кольору;

склад: 1 мл сиропу містить 0,667 г лактулози.

Форма випуску. Сироп.

Фармакотерапевтична група

Послаблювальні засоби. Код АТС А06А D11.

Фармакологічні властивості

    Біофлоракс виявляє послаблювальну, гіперосмотичну, гіпоамоніємічну, стимулюючу перистальтику кишечнику дію, нормалізує мікрофлору кишечнику, покращує всмоктуваність фосфатів та солей кальцію, сприяє виведенню продуктів розпаду білка.     Фармакодинаміка. Біофлоракс – дисахарид, є живильним середовищем для молочнокислих бактерій (Бактерии - группа микроскопических, преимущественно одноклеточных организмов. Шаровидные (кокки), палочковидные (бациллы, клостридии, псевдомонады), извитые (виброны, спириллы, спирохеты). Способны расти как в присутствии атмосферного кислорода (аэробы), так и в его отсутствии (анаэробы). Многие бактерии являются возбудителями болезней животных и человека. Существуют бактерии, необходимые для нормального процесса жизнедеятельности (кишечная палочка участвует в переработке питательных веществ в кишечнике, однако при обнаружении ее, например, в моче, эта же бактерия рассматривается как возбудитель инфекции почек и мочевыводящих путей)) (Laktobacillus acidophilus, Laktobacillus bifidus) та сприяє їх розвитку та розмноженню. Під впливом мікрофлори товстої кишки відбувається гідроліз препарату, з утворенням низькомолекулярних органічних кислот (молочна, оцтова, мурашина). При цьому збільшується осмотичний тиск та знижується рН у просвіті товстого кишечнику, що призводить до підсилення кишкової перистальтики та збільшенню об'єма калових мас, а також до міграції аміаку із крові в кишечник та його трансформації в амоній-іон, що погано всмоктується та виводиться з організму при розвитку послаблювальної дії. Препарат пригнічує утворення та абсорбцію (Абсорбция (от лат. absorbeo - поглощаю): 1) объемное поглощение газов или паров жидкостью (абсорбентом) с образованием раствора; 2) процесс, посредством которого лекарственное вещество с места введения попадает в кровеносные сосуды) токсинів (Токсины (от греч. «яд») – сложные соединения белковой природы бактериального, растительного или животного происхождения, способные при попадании в организм вызывать его заболевание или гибель. Содержатся в ядах змей, пауков, скорпионов, целого ряда растений. Токсины, выделяемые бактериями, вызывают столбняк, ботулизм и др. болезни. Токсины применяют для получения анатоксинов – препаратов для лечения и профилактики заболеваний), що містять азот, у проксимальному відділі товстої кишки, знижує вміст амоній-іона у крові та зменшує вираженість печінкової енцефалопатії, пригнічує ріст протеолітичних мікроорганізмів, у т. ч. шигел, сальмонел.
    Фармакокінетика. При прийомі внутрішньо препарат практично не абсорбується у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту, метаболізується в кишечнику. Метаболіти виводяться з калом протягом 24-48 год, не більше 3% препарату в незміненому вигляді виділяється з сечею.

Показання для застосування

Хронічний та ситуаційний запори (у т. ч при геморої, необхідності хірургічного втручання на товстій кишці та/або анальному отворі), післяопераційні атонічні запори, больовий синдром після видалення гемороїдальних вузлів, печінкова енцефалопатія, печінкова недостатність, печінкова кома (Кома - нарушение сознания. Состояние ареактивности, из которого больного невозможно вывести путем стимуляции; при глубокой коме отсутствуют даже примитивные защитные рефлексы) та прекома, хронічний активний гепатит, гіперамоніємія, інтоксикації різної етіології, дисбактеріоз (Дисбактериоз - изменение видового состава и количественных соотношений нормальной микрофлоры органа (главным образом кишечника), сопровождающееся развитием нетипичных для него ми- кробов. Наступает под влиянием конкурирующих микроорганизмов, антибиотиков, изменения питания. В настоящее время термин не используют в качестве диагноза. Дисбактериоз кишечника - понятие микробиологическое, характеризующее нарушение соотношения представителей кишечной микрофлоры. Это симптом, сопутствующий какой-то болезни или сбою в работе организма. Так же широко применяются синонимичные термины «дисбиоз» и «нарушение микробиоценоза кишечника») кишечнику, гнилісна диспепсія (Диспепсия - это собирательный термин для обозначения расстройств пищеварения преимущественно функционального характера, возникающих вследствие недостаточного выделения пищеварительных ферментов или нерационального питания ), сальмонелоносійство.

Спосіб застосування та дози

При запорі, больовому синдромі після видалення гемороїдальних вузлів, гнилісній диспепсії призначають у перші 3 дні внутрішньо: дорослим по 15-45 мл (1-3 столові ложки) 1 раз на добу; дітям до 1 року призначають по 5 мл (1 чайна ложка) 1 раз на добу, від 1 до 6 років – по 5-10 мл (1-2 чайні ложки) 1 раз на добу, старше 6 років – по 15 мл (1 столова ложка) 1 раз на добу. Потім призначають підтримувальну дозу (Доза (греч. dosis - в фармакологии и токсикологии порция, доза) - одно из важнейших понятий в фармакологи и токсикологии, представляющее собой количество вещества, введенное или попавшее в организм): дорослим по 15 мл (1 столова ложка) 1 раз на добу; дітям до 1 року призначають по 5 мл (1 чайна ложка) 1 раз на добу, від 1 до 6 років - по 5–10 мл (1-2 чайні ложки) 1 раз на добу, старше 6 років – по 10 мл (2 чайні ложки) 1 раз на добу. Курс лікування становить від 1-4 тижнів до 3-4 місяців.
При сальмонелоносійстві призначають у перші 10-12 днів по 5 мл (1 чайна ложка) 3 рази на добу, після однотижневої перерви по 5 мл (1 чайна ложка) 5 разів на добу протягом 10-12 днів.
При печінковій недостатності, комі та прекомі, енцефалопатії, а також хронічному гепатиті, гіперамоніємії, інтоксикаціях різної етіології, дисбактеріозі призначають внутрішньо спочатку по 30-60 мл (2-4 столові ложки) 3 рази на добу, потім, як правило, після 7-14 днів застосування, призначають підтримуючу дозу по 10-25 мл (2-5 чайних ложок) 2-3 рази на добу. Курс лікування становить до 3 місяців.
Пацієнтам з печінковою комою або у передкоматозному стані призначають ректально по 300 мл сиропу в 700 мл води або ізотонічного розчину натрію хлориду, і вводять через ректальний балонний катетер (Катетер - приспособление в виде трубки для введения различных жидких веществ в естественные просветы и полости тела, а также для извлечения их содержимого с диагностической или лечебной целью) та утримують 30-60 хв. За необхідностю повторюють кожні 4-6 год.
При прийомі внутрішньо препарат можна розводити водою або соком, за винятком грейпфрутового. Ефект спостерігається через 24 - 48 год.

Побічна дія

У перші дні застосування може з-явитися метеоризм (Метеоризм (от греч. meteorismos - поднятие вверх) - скопление газов в пищеварительном тракте со вздутием живота, урчанием, отрыжкой, схваткообразными болями) та підвищене газоутворення, що зникають самостійно після 2-3 днів лікування, при лікуванні печінкової енцефалопатії – тимчасова діарея (Диарея - это учащенное (свыше 2 раз в сутки) выделение жидких испражнений, связанное с ускоренным прохождением содержимого кишечника вследствие усиления его перистальтики, нарушением всасывания воды в толстом кишечнике и выделением кишечной стенкой значительного количества воспалительного секрета), також можливі нудота, спазми кишечнику. Часте застосування препарату у високих дозах, особливо у пацієнтів похилого віку, може спричинити діарею з порушенням водно-електролітного балансу.

Протипоказання

Галактоземія, кишкова непрохідність, підвищена чутливість до лактулози, ректальні кровотечі. Не рекомендується застосовувати препарат для лікування печінкової коми, спричиненої гепатитом.

Передозування

Можлива діарея з наступним зневоженням, гіпокаліємією та гіпонатріємією, які минають при припиненні прийому препарату або зниженні дози. Необхідно призначити терапію (Терапия - 1. Область медицины, изучающая внутренние болезни, одна из древнейших и основных врачебных специальностей. 2. Часть слова или словосочетания, используемая для обозначения вида лечения (кислородная терапия; гемотерапия – лечение препаратами крови)) щодо відновлення водно-електролітного балансу.

Особливості застосування

На початку лікування печінкової недостатності, коми та прекоми, енцефалопатії, хронічного активного гепатиту, гіперамоніємії, інтоксикацій різної етіології при досягненні послаблювального ефекту підтримуючу дозу призначають у такий спосіб, щоб вона забезпечувала дефекацію калом пом-якшеної консистенції 2-3 рази на добу. Особам похилого віку та пацієнтам з психічними порушеннями рекомендується при тривалому лікуванні контролювати вміст електролітів у крові. З обережністю призначають препарат хворим на цукровий діабет, через наявність у складі цукру, що всмоктується. Препарат може застосовуватися в періоди вагітності та годування груддю, а також новородженими та дітьми ранього віку. При появі діареї прийом препарату припиняють.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Одночасне застосування неоміцину та антацидних засобів інгібує дію Біофлораксу. Не рекомендується приймати препарат протягом 2 годин після прийому інших лікарських засобів.

Загальні відомості про продукт

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці. Зберігати в у сухому, захищеному від світла місці при температурі 15°С -25°С. Термін придатності – 2 роки.

Умови відпуску. Без рецепта.

Упаковка. По 100 мл, 200 мл у флаконах.

Производитель.
ООО "Фармацевтическая компания "Здоровье".

Местонахождение.
61013, Украина, г. Харьков, ул. Шевченко, 22.

Сайт. www.zt.com.ua

Препараты с аналогичным действующим веществом