Доцет

Внимание! Информация предоставляется исключительно для ознакомления. Даная инструкция не должна использоватся как руководство к самолечению. Необходимость назначения, способы и дозы применения препарата определяются исключительно лечащим врачом.

Загальна характеристика

Діюча речовина: 1 мл концентрату містить 40 мг доцетакселу;

допоміжні речовини: полісорбат 80; розчинник – етанолу розчин 13%.

Основні фізико-хімічні властивості:прозорий, в’язкий розчин від жовтого до коричнювато-жовтого кольору.

Лікарська форма. Розчин для інфузій (концентрований).

Фармакотерапевтична група.

Антинеопластичні засоби. Алкалоїди рослинного походження та інші препарати природного походження. Код АТС L01C D02.

Показання.

- У комбінації з доксорубіцином і циклофосфамідом, призначений для ад’ювантної терапії хворих з операбельним вузловим раком молочної залози;
- у комбінації з доксорубіцином, призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози, які раніше не отримували цитотоксичну терапію (Терапия - 1. Область медицины, изучающая внутренние болезни, одна из древнейших и основных врачебных специальностей. 2. Часть слова или словосочетания, используемая для обозначения вида лечения (кислородная терапия\; гемотерапия – лечение препаратами крови)) з приводу цього стану;
- як монотерапія, призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим раком молочної залози після неефективної терапії, яка включала антрациклін або алкілуючий препарат;
- у комбінації з трастузумабом, призначений для лікування хворих з метастатичним раком молочної залози з підвищеною експресією НЕR-2 пухлинними клітинами, які раніше не отримували хіміотерапію з приводу метастазів;
- у комбінації з капецитабіном, призначений для лікування хворих з місцевопрогресуючим або метастатичним раком молочної залози;
- недрібноклітинний рак легенів (місцевопрогресуючий або метастатичний): після попередньої неефективної хіміотерапії;
- неоперабельний, локально прогресуючий або метастатичний недрібноклітинний рак легенів: препарат застосовують у комбінованій терапії з цисплатином або карбоплатином для лікування пацієнтів, які попередньо не отримували хіміотерапію;
- метастатична карцинома (Карцинома - вид злокачественной опухоли, развивающейся из клеток эпителиальной ткани различных органов (кожи, слизистых оболочек и многих внутренних органов)) яєчників: після неефективного лікування препаратами першої лінії або іншими хіміотерапевтичними засобами.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату, показник кількості нейтрофілів менше ніж 1,5 х 10⁹/л, анемія (Анемия - группа заболеваний, характеризующихся уменьшением в крови эритроцитов или гемоглобина), вагітність, період годування груддю, тяжкаформа печінкової недостатності.

Спосіб застосування та дози.

Препарати доцетакселу слід застосовувати у відділеннях, що спеціалізуються на цитотоксичній хіміотерапії, винятково під наглядом терапевта, компетентного у проведенні протиракової хіміотерапії!

Монотерапія. Рак молочної залози. Доцет-Здоров’я призначають у дозі 100 мг/м² , вводять шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година з інтервалом 3 тижні.

Недрібноклітинний рак легенів. Доцет-Здоров’я призначають у дозі 75 мг/м² , вводять шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година кожні 3 тижні.

Метастатична карцинома яєчників. Рекомендована доза Доцету-Здоров’я становить 100 мг/м² , вводять шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година з інтервалом 3 тижні.

Комбінована терапія. Рак молочної залози. При комбінації з доксорубіцином (у дозі 50 мг/м² ) Доцет-Здоров’я призначають у дозі 75 мг/м² , шляхом внутрішньовенної інфузії тривалістю 1 година з інтервалом 3 тижні як терапію першого ряду.

Недрібноклітинний рак легенів. Рекомендований режим хіміотерапії: Доцет-Здоров’я призначають у дозі 75 мг/м² одразу після введення цисплатину (у дозі 75 мг/м² ) протягом 30-60 хв. Для лікування після попередньої неефективної хіміотерапії препаратами платини призначають разову дозу 75 мг/м² .

Тривалість лікування. Тривалість лікування визначає лікуючий онколог на основі оцінки ефективності і переносимості препарату. Загалом лікування Доцетом-Здоров’я продовжують доти, доки спостерігається обєктивні дані щодо прогресування захворювання або неприйнятні побічні ефекти, лікування Доцетом-Здоров’я слід припинити.
Перед інфузією Доцету-Здоров’я всі пацієнти повинні отримати премедикацію з метою зменшення ризику реакції гіперчутливості та синдрому затримки рідини. Премедикація (Премедикация - применение лекарственных веществ для подготовки больного к общей или местной анестезии. Целями премедикации являются снятие психоэмоционального напряжения (используют транквилизаторы), уменьшение секреции слюны и слизи в дыхательных путях (М-холиноблокаторы), усиление анальгезии на стадии вводной анестезии (барбитураты - тиопентал натрий\; наркотические анальгетики), профилактика аспирации содержимого желудка во время вводной анестезии (метоклопрамид). После премедикации больной должен находиться в сознании, быть сонным, спокойным и контактным) розпочинається за 24 години до введення Доцету-Здоров’я і полягає в пероральному (Перорально - путь введения препарата через рот (per os)) прийманні 16 мг дексаметазону на добу (по 8 мг 2 рази на добу) протягом 3 днів, тобто дексаметазон слід приймати напередодні, в день інфузії та наступного дня після інфузії Доцету-Здоров’я.

Коригування дози під час лікування. Доцет-Здоров’я слід вводити пацієнтам з показником кількості нейтрофілів більше 1,5 х 10⁹/л. У пацієнтів з фебрильною пропасницею, а також у випадках, коли кількість нейтрофілів менше 0,5 х 10⁹/л утримується протягом більше 1 тижня після інфузії, при виражених реакціях з боку шкіри або при значній периферичній нейропатії дозу необхідно зменшити зі 100 мг/м² до 75 мг/м² або з 75 мг/м² до 60 мг/м² .
Пацієнтам, які отримували першу дозу Доцету-Здоров’я 75 мг/м² у комбінації з цисплатином або карбоплатином і в яких зниження кількості тромбоцитів за час попередніх курсів хіміотерапії становило менше ніж 25 х 10⁹/л (з цисплатином) і менше ніж 75 х 10⁹/л (з карбоплатином), а також пацієнтам, які мають в анамнезі нейтропенію з пропасницею, пацієнтам з тяжкими проявами негематологічної токсичності доза доцетакселу під час наступних курсів хіміотерапії повинна бути зменшена до 65 мг/м² . Якщо після зменшення дози до 60 мг/м² знову виникають побічні ефекти, лікування слід припинити. Альтернативою може бути профілактичне застосування Г-КСФ (гранулоцитарного колонієстимулювального фактора) у лікуванні пацієнтів, які мали або нейтропенію з пропасницею, або тяжку інфекцію після попередньої інфузії, і, разом з тим, їм необхідно продовжувати лікування дозами такої ж інтенсивності. Всім хворим, які отримують Доцет-Здоров’я,^ необхідно регулярно і часто (1 раз на 3-4 дні) робити розгорнутий аналіз крові. Наступна інфузія Доцету-Здоров’я дозволяється при відновленні кількості нейтрофілів до рівня 1,5x10⁹/л або вище.

Хворі з порушенням функції печінки. З урахуванням фармакокінетичних даних хворим з підвищеною активністю трансаміназ (активність АЛТ і/або АСТ вища за верхню межу норми більше ніж у 1,5 разу) або лужної фосфатази (активність вища верхньої межі норми у 2,5 разу) рекомендована доза Доцету-Здоров’я становить 75 мг/м² . Хворим з підвищеним вмістом білірубіну і/або збільшеною активністю АЛТ і АСТ (> 3,5 норми) у поєднанні з підвищенням рівня лужної фосфатази у 6 разів і вище будь-які рекомендації щодо зменшення дози відсутні, і препарат можна застосовувати лише за суворими показаннями. Дані про дозування Доцету-Здоров’я в комбінації з іншими препаратами для хворих з порушенням функції печінки відсутні.

Пацієнти літнього віку. Спираючись на фармакокінетичні дані, можна стверджувати, що для пацієнтів літнього віку не існує спеціальних інструкцій для застосування препарату.

Приготування розчину для інфузій Рекомендації з техніки безпеки. Доцет-Здоров’я, як усі протипухлинні засоби, є потенційно токсичною (токсичный - ядовитый, вредный для организма) речовиною, тому необхідно дотримуватись обережності при приготуванні і застосуванні розчину. При роботі з Доцетом-Здоров’я слід користуватися медичними гумовими рукавичками. У разі потрапляння концентрату, напівготового або інфузійного розчину на шкіру її слід негайно і ретельно промити водою з милом. Якщо концентрат, напівготовий розчин або інфузійний розчин потрапив на слизові оболонки, місце ураження треба негайно і ретельно промити водою.

А) Приготування напівготового розчину. 1. Взяти необхідну кількість флаконів Доцету-Здоров’я (забезпечте 5-хвилинний період перебування флаконів в умовах кімнатної температури, якщофлакони зберігались у холодильнику).
За допомогою шприца асептично відберіть весь розчинник із флакона з розчинником, що міститься в одній упаковці з концентратом Доцету-Здоров’я.
3. Введіть весь розчинник у флакон з концентратом Доцету-Здоров’я.
Вийнявши шприц з голкою із флакона, перемішуйте протягом 45 с одержану суміш розчинника і концентрату, перевертаючи флакон.
*НЕ ТРУСИТИ! *Ви отримали напівготовий розчин .
5. Залиште флакон з напівготовим розчином при кімнатній температурі на 5 хв, після цього перевірте гомогенність і прозорість розчину (наявність піни навіть через 5 хв є нормою, оскільки в складі препарату міститься полісорбат 80).
Напівготовий розчин, який містить 10 мг/мл доцетакселу, необхідно використати одразу після приготування. Однак хіміко-фізична стабільність готового розчину підтверджується протягом 8 годин при зберіганні при температурі від 2 – 8 °С або при кімнатній температурі.

Б) Приготування розчину для інфузій Готуючи інфузійний розчин, слід пам’ятати, що в 1 мл напівготового розчину міститься 10 мг доцетакселу. Набрати в шприц необхідну кількість мілілітрів напівготового розчину і ввести у флакон з 250 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Якщо необхідна доза Доцету-Здоров’я перевищує 200 мг, слід використовувати більший об’єм рідини для інфузії, щоб концентрація доцетакселу не була вищою за 0,74 мг/мл.
Перемішайте круговими рухами вміст флакона з розчином для інфузії.
Розчин Доцету-Здоров’я для ін’єкцій повинен бути використаний протягом наступних 4 годин і введений шляхом інфузії, яка триває 1 годину, в асептичних умовах, при нормальному освітленні приміщення та кімнатній температурі.
Якщо при огляді напівготового розчину або розчину для інфузії виявлено преципітати (осад або будь-які часточки – включення), вводити розчин не дозволяється і його треба знищити.
Ліквідація відходів. Усі матеріали, які використовувались для розведення і введення препарату, слід знищити відповідно до стандартних процедур.

Побічні реакції.

Нейтропенія (Нейтропения – снижение абсолютного числа циркулирующих нейтрофилов (подвид лейкоцитов) ) (оборотна і некумулятивна), тромбоцитопенія (Тромбоцитопения - уменьшение количества тромбоцитов), анемія, стоматит, нудота, блювання, діарея, парестезії, бронхоспазм, затримка рідини в організмі, набряки, алопеція (Алопеция – усиленное выпадение волос и недостаточный рост новых ), астенія (Астения (астенический синдром) - состояние больного, которое проявляется повышенной утомляемостью, частой сменой настроения, раздражительной слабостью, гиперестезией, слезливостью, вегетативными нарушениями и расстройствами сна), міалгія, підвищення рівня трансаміназ і білірубіну в сироватці крові. У зв’язку із застосуванням доцетакселу в комбінації з іншими хіміотерапевтичними засобами і/або радіотерапією були зареєстровані поодинокі випадки гострої мієлоїдної лейкемії та синдрому мієлодисплазії.

З боку крові та лімфатичної системи. Зареєстровано пригнічення кісткового мозку та інші гематологічні побічні реакції.
Дуже часто: нейтропенія, анемія, інфекції (сепсис і пневмонія), фебрильна нейтропенія.
Часто: тромбоцитопенія, кровотечі.

Реакції підвищеної чутливості. Розвивалися зазвичай через декілька хвилин після початку інфузії доцетакселу і були, як правило, легкого або середнього ступеня тяжкості. Найчастіше були зареєстровані такі симптоми, як гіперемія, висипання, у т.ч. без свербежу, відчуття стиснення в грудях, болі у спині, задишка, медикаментозна гарячка або озноб. Тяжкі реакції супроводжувалися артеріальною гіпотензією або бронхоспазмом, або генералізованим висипанням/еритемою. Зареєстровано декілька випадків анафілактичного шоку (Шок - состояние, которое характеризуется резким снижением кровотока в органах (регионального кровотока)\; является следствием гиповолемии, сепсиса, сердечной недостаточности или снижения симпатического тонуса. Причиной шока служит уменьшение эффективного объема циркулирующей крови (отношение ОЦК к емкости сосудистого русла) или ухудшение насосной функции сердца. Клиника шока определяется снижением кровотока в жизненно важных органах: мозге (исчезает сознание и дыхание), почках (исчезает диурез), сердце (гипоксия миокарда). Гиповолемический шок обусловлен потерей крови или плазмы. Септический шок осложняет течение сепсиса: продукты жизнедеятельности попавших в кровь микроорганизмов вызывают расширение кровеносных сосудов и повышают проницаемость капилляров. Клинически проявляется как гиповолемический шок с признаками инфекции. Гемодинамика при септическом шоке постоянно меняется. Для восстановления ОЦК нужна инфузионная терапия. Кардиогенный шок развивается из-за ухудшения насосной функции сердца. Используют лекарственные вещества, усиливающие сократимость миокарда: дофамин, норадреналин, добутамин, эпинефрин, изопреналин. Нейрогенный шок - снижение эффективного объема циркулирующей крови обусловлено утратой симпатического тонуса и расширением артерий и венул с депонированием крови в венах\; развивается при травмах спинного мозга и как осложнение спинномозговой анестезии), іноді з летальним кінцем.

З боку шкіри та підшкірної клітковини. Спостерігали оборотні шкірні реакції, як правило, легкого та середнього ступеня тяжкості, у вигляді висипань, у т.ч. й місцевих, головним чином, на ногах і руках (у т.ч. тяжка форма синдрому “руки-ноги”, а також на передпліччях, обличчі, грудях, часто зі свербежем). Зазвичай висипання з’являлися протягом 1 тижня після інфузії доцетакселу. Тяжкі симптоми реєструвалися рідше: висипання з наступною десквамацією, що в поодиноких випадках вимагало перервати або відмінити лікування доцетакселом. Тяжкі зміни нігтьових пластинок характеризувалися гіпо- або гіперпігментацією, іноді з болями та оніхолізисом. У поодиноких випадках у зв’язку з прийомом доцетакселу спостерігали шкірний червоний вовчак і бульозні висипання, такі як мультиформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз. У деяких випадках розвитку цих ефектів можуть сприяти інші фактори.

Затримка рідини. Затримка рідини проявлялася у вигляді периферичних набряків і рідше – у вигляді плеврального випоту, перикардіального випоту, асциту (Асцит – скопление жидкости в брюшной полости. Развивается при любом состоянии, которое сопровождается генерализованными отеками ) та збільшення маси тіла. Периферичні набряки, як правило, починаються на нижніх кінцівках, можуть набувати генералізованої форми зі збільшенням маси тіла на 3 кгі більше. Затримка рідини має кумулятивний характер за частотою і тяжкістю.

З боку травного тракту. Стоматит, кандидоз (Кандидоз – заболевание, которое вызывается условно-патогенными дрожжеподобными грибами рода Candida ) ротової порожнини, пронос, нудота, блювання, зміна смакового сприйняття, запор, болі в животі, шлунково-кишкові кровотечі.

З боку гепатобіліарної системи. Підвищення рівня білірубіну, печінкових трансаміназ, лужної фосфатази. Відомі поодинокі випадки гепатиту, іноді з летальним кінцем, головним чином, у хворих з раніше існуючими захворюваннями печінки.

З боку нервової системи. Безсоння. У випадку тяжкої периферичної нейротоксичності потрібно знизити дозу. До ознак порушення нервової чутливості легкого та середнього ступеня тяжкості належить парестезія (Парестезия (от греч. par - возле, мимо, вне и isthesis - чувство, ощущение) - необычное ощущение онемения кожи, «ползания мурашек», возникающее без внешнего воздействия либо под влиянием некоторых механических факторов (сдавление нерва, сосуда). Парестезии могут быть проявлением заболеваний периферических нервов, реже - чувствительных центров спинного или головного мозга), дизестезія, болі, у т.ч. пекучі. Порушення нейромоторики виражається у слабкості.

З боку серцево-судинної системи. Порушення серцевого ритму, артеріальна гіпотензія, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, флебіти, в поодиноких випадках – венозна тромбоемболія.

Порушення метаболізму і харчування. Анорексія, збільшення або зниження маси тіла.

З боку органів зору та слуху. Посилена сльозотеча, кон’юнктивіт, порушення слуху, випадки ототоксичності; іноді – втрата слуху.

З боку опорно-рухового апарату. Міалгія, артралгія, болі в кінцівках, у кістках, у спині.

З боку органів дихання. Задишка, носова кровотеча, запалення гортані, фаринго-ларингеальний біль, ринорея, кашель; у поодиноких випадках – гострий респіраторний дистрес-синдром, інтерстиціальна пневмонія та фіброз легенів. Описані поодинокі випадки радіаційного пневмоніту у хворих, які одночасно застосовували радіотерапію.

З боку репродуктивної системи. Аменорея.

Загальні реакції. Часто – астенія, втома, гіпертермія, запалення слизових оболонок, болі в грудях (без серцевого або дихального компонента), грипоподібні стани, летаргія.

Реакції у місці введення препарату. Як правило, мали легку форму і проявлялися сухістю, гіперпігментацією, запаленням, почервонінням шкіри, флебітом або екстравазацією чи набряканням вен.

Передозування.

Першими ознаками передозування є мієлосупресія, нейропатія (Нейропатия - совокупное понятие, объединяющее различную по характеру патологию периферичекой нервной системы с преобладанием дегенеративных процессов, происходит функциональное нарушение или изменение патологического характера в нервах), мукозит.
Специфічного антидоту (Антидоты - лекарственные средства, применяемые для лечения отравлений с целью обезвреживания яда и устранения вызываемых им патологических нарушений) немає. Уразі передозування пацієнти повинні бути переведені до відділу інтенсивної терапії.

Особливості застосування.

Хворі повинні перебувати під пильним наглядом, особливо під час першої та другої інфузій, у зв’язку з можливістю виникнення реакцій підвищеної чутливості. Реакції підвищеної чутливості можуть виникнути в перші хвилини інфузії Доцету-Здоров’я. Тому повинні бути у наявності всі засоби, необхідні для лікування артеріальної гіпотензії та бронхоспазму. У випадку розвитку реакції підвищеної чутливості, такі легкі симптоми, як гіперемія або місцеві шкірні реакції, не потребують відміни лікування. Однак такі тяжкі реакції, як виражена артеріальна гіпотензія, бронхоспазм або генералізовані висипання/еритема вимагають негайного припинення введення Доцету-Здоров’яі застосування відповідного лікування. Не можна знову проводити лікування доцетакселом хворих, у яких мала місце тяжка реакція підвищеної чутливості.Доцет-Здоров’я призначений для внутрішньовенного застосування. Його просочування у прилеглі тканини протягом внутрішньовенної інфузії може спричинити локальний некроз і/або тромбофлебіт.

Доцет-Здоров’яє ембріотоксичним препаратом. Концентрація його в грудному молоці не встановлена, тому під час лікування рекомендовано припинити годування груддю. Даних про застосування Доцету-Здоров’явагітними жінками немає. Подібно до інших цитотоксичних препаратів, Доцет-Здоров’яможе заподіяти шкоду плоду при призначенні його вагітним жінкам. Тому препарат не застосовують у період вагітності. Жінкам дітородного віку, які застосовують Доцет-Здоров’я, слід рекомендувати запобігати вагітності, а у випадку її виникнення негайно повідомити про це лікарю.

Безпека і ефективність застосування Доцету-Здоров’я при лікуванні дітей не були досліджені.

Не досліджена. Проте слід враховувати можливі побічні реакції, такі як астенія, втома, летаргія.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

У клінічних дослідженнях взаємодія доцетакселу з іншими препаратами не вивчалась. Кетоконазол значно уповільнює метаболізм доцетакселу, тому рекомендується бути обережними при лікуванні доцетакселом у пацієнтів, які одержують кетоконазол.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Активна речовина – доцетаксел – це продукт хімічного напівсинтезу з природної сировини (біомаса з голок європейського тиса). Доцетаксел сприяє накопиченню тубуліну в мікротубулах і запобігає їхньому розпаду, що призводить до порушення фази мітозу та міжфазових процесів у клітинах пухлин. Тривалий час утримується в клітинах у високих концентраціях. Крім того, доцетаксел виявляє активність щодо деяких клітин, які продуктують у надмірній кількості глікопротеїн, який кодується геном множинної резистентності.

Фармакокінетика. Після введення препарату в дозі 100 мг/м? максимальна концентрація в плазмі крові становить 3,7 мкг/мл. Загальний кліренс та об’єм розподілу в стані рівноваги дорівнювали 21 л/год/м^2 . Більше 95 % препарату зв’язується з білками плазми. Приблизно 6 % введеної дози виводиться з сечею, 75% – з калом. Фармакокінетика доцетакселу не залежить від статі і віку пацієнтів. У пацієнтів з ознаками порушення функції печінки (активність АЛТ і АСТ перевищувала нормальні показники більше ніж у 1,5 разу, а активність лужної фосфатази була у 2,5 разу вищою від норми) загальний кліренс доцетакселу був зменшений на 27 % порівняно із середньостатистичним показником. Кліренс доцетакселу не змінювався у хворих з легкою або помірною затримкою рідини. Даних щодо кліренсу препарату у хворих з вираженою затримкою рідини немає.

Несумісність.

Не застосовувати з іншими розчинами, окрім зазначених у розділі „Спосіб застосування та дози”.

Загальні відомості про продукт

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі 2–8 °С.

Упаковка. По 0,5 мл препарату у флаконі і по 1,5 мл розчинника у флаконі, упаковані у картонну коробку; по 2 мл препарату у флаконі і по 6 мл розчинника у флаконі, упаковані у картонну коробку; по 3 мл препарату у флаконі і по 9 мл розчинника у флаконі, упаковані у картонну коробку.

Категорія відпуску. За рецептом.